За його словами, необанки свого часу здобули популярність саме завдяки швидкості й простоті. Відкрити рахунок можна за кілька хвилин, без відділень і черг, але ця ж модель зробила їх зручною ціллю для організованих шахрайських схем, які навчилися використовувати швидкий онбординг, вбудовані фінансові сервіси та миттєві платіжні рейки швидше, ніж комплаєнс-команди встигають адаптувати контроль.
Чому швидкість онбордингу обертається вразливістю
Необанки роками будували перевагу на тому, що прибрали зайві бар'єри з відкриття рахунку, платежів і доступу до продуктів. Саме ця зручність, каже Артем Ляшанов, і привернула увагу злочинних мереж: синтетичну ідентичність складно виявити в цифровому середовищі, де щодня обробляються тисячі заявок без багаторівневої перевірки.
Він додає, що миттєве відкриття рахунків також підживило зловживання дропами. Злочинні групи переводять кошти через тимчасові рахунки швидше, ніж системи моніторингу встигають розпізнати підозрілу поведінку, а рекрутинг таких виконавців дедалі частіше відбувається через месенджери та соціальну інженерію.
- Контекст. За рекомендаціями FATF, ризик-орієнтований підхід до ідентифікації клієнта має враховувати дистанційний онбординг як окремий фактор ризику.
- Цифрова ідентичність. Настанови NIST щодо цифрової ідентичності розділяють рівні впевненості в особі. Для фінансових сервісів базового рівня зазвичай замало.
Регулятори більше не задовольняються формальною відповідністю
За спостереженням експерта, ключова зміна 2026 року це перехід наглядових органів від перевірки наявності політик до вимоги довести їхню реальну ефективність. Регуляторам уже недостатньо побачити комплаєнс-мануал, вони дедалі частіше перевіряють, чи справді контролі знижують реальний рівень фінансової злочинності.
Раніше комплаєнс оцінювали за наявністю документа. Тепер за результатом, коментує експерт. Він звертає увагу й на посилення персональної відповідальності керівництва: показовим стало багатомільйонне стягнення, накладене британським регулятором на один із великих необанків за недоліки систем протидії фінансовим злочинам, а також обмеження, застосовані німецьким наглядовим органом до іншого відомого цифрового банку.
Артем Ляшанов виділяє кілька повторюваних слабких місць, які регулярно спливають у комплаєнс-перевірках:
По-перше, це верифікація особи
Дедалі частіше шахраї застосовують згенеровані штучним інтелектом селфі та синтезований голос, тоді як перевірка документів у багатьох системах обмежується форматом, а не реальною ідентичністю власника;
По-друге, моніторинг транзакцій, спроєктований для повільнішого банківського середовища
Правила, написані під темп традиційного банку, просто не встигають за швидкістю платежів необанку, пояснює експерт, додаючи, що активність дропів часто губиться в шумі під час пікових навантажень;
По-третє, розрізненість команд
Підрозділи, які відповідають за шахрайство, і ті, що відповідають за фінмоніторинг, часто працюють ізольовано, через що один і той самий зловмисник може пройти повз обидві лінії захисту без координованої ескалації.
Як має виглядати ефективний контроль сьогодні
Артем Ляшанов відмічає, що ринок поступово рухається від статичних порогових значень до адаптивних моделей, які постійно переоцінюють поведінку клієнта на основі контексту, пристрою та динаміки транзакцій. Він також підкреслює, що моніторинг ризику клієнта не повинен закінчуватися після онбордингу: регулярний перегляд тригерів, моніторинг негативних медіа та динамічне відстеження статусу публічних осіб є частиною ефективного підходу до відповідності вимогам.
Головний тренд це об'єднання сигналів. Коли шахрайство і фінмоніторинг бачать одну картину, а не дві різні, ризик виявляється значно раніше, підсумовує експерт, додаючи, що для спонсорських банків, які працюють із фінтех-партнерами, слабкий комплаєнс-контроль партнера дедалі частіше стає прямим джерелом операційного та репутаційного ризику для них самих.
- Єдина картина ризику. Спільні дані антифроду та AML скорочують час від сигналу до блокування.
- Поведінкова аналітика. Пристрій, геолокація, швидкість дій — сильніші сигнали, ніж один поріг суми.
- Захист інфраструктури. За даними ENISA та практиками OWASP, атаки на API і захоплення акаунтів — серед ключових загроз цифровим фінансам.
Коротко: часті запитання
Чому необанки частіше стають ціллю шахраїв?
Швидкий онбординг і миттєві платежі. Зловмисники рухаються швидше, ніж спрацьовують контролі.
Хто такі дропи?
Власники рахунків, через які проганяють незаконні кошти. Їх часто вербують у месенджерах під виглядом «легкого заробітку».
Що змінилося в підході регуляторів?
Перевіряють не документи, а результат. І дедалі частіше — персональну відповідальність менеджменту.
Як ми перевіряємо інформацію
Ми спираємося на коментарі практиків і відкриті настанови FATF, EBA, NIST та ENISA. Назви конкретних банків і регуляторних рішень не додаємо, якщо експерт не називає їх сам. Кожен матеріал проходить редакторську перевірку фактів перед публікацією.